У багатьох випадках дитина із ЗПР отримує ефективну медичну допомогу, проходячи також надалі підтримуюче лікування у центрі реабілітації.. Але левова частка пацієнтів, у яких діагностована ЗПР, також мають основне захворювання, на тлі якого затримка та протікає. Наприклад, це може бути аутизм.
Лікарі стверджують: ЗПРР важливо виявляти та починати лікувати вже у 2-3 роки, тоді результат лікування буде дуже відчутним. Якщо ж лікування затримки психомовного розвитку почалося після шести років, то добрий результат буде лише у 2 дітей із 1000, а після 7 років ймовірність лікування падає ще нижче.
У дитини з ЗПРР у будь-якому віці може спостерігатися підвищене слиновиділення, завжди відкритий рот. Такі діти відрізняються гіперактивністю, підвищеною агресивністю, неуважністю, швидкою стомлюваністю, слабкою пам'яттю..
Для дітей з затримкою психічного розвитку характерні: недостатній рівень розвитку пам'яті, моторики, мислення, мови, уваги, і навіть самоконтролю. Крім того, відзначається примітивність та нестійкість емоцій, погана успішність у школі.