Люди із синдромом старечої астенії поступово стають залежними від сторонньої допомоги, у них підвищується ризик падінь та травматизації, на пізніх стадіях астенії вони вже не можуть себе обслуговувати.
Основні методи терапії астенічного синдрому:
- Ізоляція від зовнішніх подразників.
- Фармакотерапія: нейрометаболічна терапія, загальнозміцнююче лікування, вітаміни групи В.
- Психотерапія: релаксаційні методики, арт-терапія, когнітивна психотерапія та ін.
- Фізіотерапія: електросон, електроанальгезія.
Найчастішими причинами появи астенічного синдрому вважаються різні захворювання (середньої тяжкості та тяжкі). До таких належать інфекції, хронічна печінкова, ниркова, серцева недостатність, легеневі, ендокринні, неврологічні, онкологічні захворювання, психічні розлади.
Традиційно у лікуванні астенічного синдрому продовжують використовуватися препарати, що покращують мозковий метаболізм (ноотропи): пірацетам, енцефабол, аміномасляна кислота, холіну альфосцерат, інстенон, ципрогептадин та ін, препарати ліпоєвої кислоти, гліцин, кортексин, препарати Гінгко Білоба.