Від тяжкого струсу можуть розірватися кровоносні судини, серйозно травмуватись певні ділянки мозку. Головна небезпека при черепно-мозкових травмах – внутрішньочерепна кровотеча, оскільки кров, що витік, здатна здавлювати і просочувати мозкові структури, порушуючи їх праце- і життєздатність.
Це може призвести до наступних наслідків:
- підвищеної стомлюваності;
- погіршення короткострокової пам'яті;
- головний біль хронічного характеру;
- втрати орієнтації у просторі;
- погіршення слуху та зорової функції.
При струсі відбувається порушення міжнейронних зв'язків. Патологічному впливу при струсі піддається вся тканина мозку. Цьому супроводжує втрата свідомості без ушкодження мозкових структур, через якийсь час дифузне порушення функцій слабшає. Виникають деякі ознаки осередкових порушень.
Різкий поштовх, що спричинив струс мозкової речовини, може призвести до метаболічних та хімічних змін у мозку, а також до розтягування та пошкодження клітин мозку. В результаті порушуються зв'язки між клітинами, що призводить до змін у роботі мозку.