Прислівник, обставинний, місця; незмінне. Приставка: с-; корінь: -прав-; суфікс: -а.
Знаменні прислівники називають ознаки дій чи інших ознак, займенникові — вказують на них, пор: праворуч — де, наліво — куди, здуру — чому, на зло — потім, учора — тоді.
Частина мови слова справа прислівник.
Визначення прислівники Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка позначає ознаку дії або ознаку ознаки. Вона відповідає питанням «як?», «де?», «куди?», «коли?», «звідки?». і чому?".