У первісному суспільстві міфологія представляла основний спосіб розуміння світу, а міф висловлював світовідчуття та світорозуміння епохи його створення.30 травня 2011р.
Міф (від ін. -грец. μῦθος – мова, слово; оповідь, переказ) – оповідання, що передає уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про походження всього сущого, про богів і героїв і передбачає пріоритет режиму одночасності сприйняття і мислення.
Міф у статті моделюється як онтологічна структура досвіду свідомості, як трансцендентальна уява, з якої відкривається, генерується «первообраз буття». Логос розглядається як принцип аналітичного, об'єктивуючого мислення, епос – як 'наративної структурирозуміння.
Стародавній міф – це спосіб мислити. З його допомогою давні люди структурували свій світ, пояснювали його. Сучасний міф – це те, як наша культура виробляє смисли, і через них змушує нас бути включеними в ті чи інші практики, соціальні ритуали.