На відміну від галюцинацій псевдогалюцинації проектуються не у зовнішньому просторі, а у "внутрішньому" – голоси звучать "всередині голови", хворі їх чують як би "внутрішнім вухом"; бачення сприймаються "розумовим" поглядом, "духовними очима".
hallūcinātiō – марення, мріяння) – образ, що виникає у свідомості за відсутності реального об'єкта сприйняття, що характеризується чуттєвою визначеністю, конкретністю, але, на відміну від справжніх галюцинацій, не ототожнюється з існуючими насправді предметами та явищами.Схожі
Імперативні (від латів. Imperare — наказувати) галюцинації — вербальні галюцинації, що відрізняються наказним тоном, що наказує. Нерідко «голоси» наказують робити вчинки, небезпечні для хворого чи оточуючих. Часто імперативні галюцинації спостерігаються при суїцидальній або гоміцидальній поведінці.
При зорових галюцинаціях хворі бачать неіснуючі зображення та образи: туман, дим, блискавки, спалахи світла, тварин, міфічних персонажів. Тактильні галюцинації виявляються як відчуття дотику за відсутності будь-якої реальної стимуляції.