На відміну від трициклічних антидепресантів, перевага СІЗЗЗ полягає в тому, що вони призначаються відразу в терапевтично ефективному дозуванні і не вимагають поступового її нарощування. СІЗЗС (за винятком флуоксетину) не показали ефективності при лікуванні депресії у дітей та підлітків.
До трициклічних відносяться амітриптилін, кломіпрамін, дибензепін та доксепін, А побічні ефекти включають маячний стан, сухість у роті та тремор. СІОЗС включають циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин та сертралін.
Амітріптілін — один із найпоширеніших антидепресантів першого покоління. Незважаючи на те, що з часу його першого застосування пройшло багато десятиліть, з'явилися і продовжують з'являтися нові антидепресанти, він залишається препаратом з найсильнішим антидепресивним дією.
Пароксетін + Найбільш потужний стимулятор серед СІЗЗС. + Швидко проходять тривога та безсоння. + Мінімально виражені побічні ефекти у вигляді блювання, діареї. + Підходить пацієнтам із серцево-судинними проблемами.