А ось британські дослідники встановили, що довгий плач призводить до підвищеного вироблення гормону стресу кортизолу. А це може шкодити розвитку дитячого мозку. На їхню думку, залишати дитину, що плаче, віч-на-віч зі своїми сльозами не можна.
Постійний стрес у ранньому віці також негативно впливає на розвиток дитячого інтелекту. Згідно з дослідженням, проведеним у США, систематичне тривале ігнорування плачу немовляти може призвести до когнітивних порушень у майбутньому.
Педіатр Катрін Геген переконана, що не можна залишати дітей, що плачуть на самоті: наслідки можуть виявитися катастрофічними: «Кортизол, що виділяється під дією важкого, повторюваного стресу, надає токсичний вплив на вкрай сприйнятливий мозок дитини, а також на розвиток нейронів, їх мієлінізацію, …
Зазвичай діти плачуть протягом години щодня протягом перших кількох тижнів. У віці близько шести тижнів ваша дитина може плакати до двох годин на день, а з восьми тижнів – знову приблизно одну годину на день. Проте пам'ятайте, що всі діти різні та плачуть по-різному!