Патогенез появи головного болю в період значного підвищення артеріального тиску, гіпертонічний криз не зовсім зрозумілий. Можливо, головний біль викликаний зривом ауторегуляції мозкового кровообігу, підвищенням внутрішньочерепного тиску та утрудненням венозного відтоку з черепа внаслідок підвищення артеріального тиску [3].
Наслідки гіпертонічного кризу мають масштабний характер – це інсульт, інфаркт міокарда, спостерігаються порушення центральної нервової системи, стенокардія, аневризм. З цієї причини артеріальна гіпертензія має контролюватись лікарем, а пацієнт повинен регулярно приймати гіпотензивні препарати.
Зазвичай лікар призначає препарати із групи аналгетиків, спазмолітиків, блокаторів кальцієвих каналів або селективних бета-блокаторів.. У деяких випадках також рекомендовані діуретики. З виведенням рідини знижується тиск. На особливу увагу також заслуговують профілактичні заходи.
При лікуванні хворого з неускладненим гіпертонічним кризом амбулаторно використовують пероральні препарати: β-блокатори (метопролол), антагоністи кальцію (ніфедипін), клофелін, короткодіючі інгібітори АПФ (каптоприл), α-блокатори (празозин, теразозин).