Чим вище Сонце над горизонтом, тим більше кут падіння сонячних променів і тим сильніше нагріваються нижні шари повітря. Значить, чим ближче до екватора, тим більше нагрівання.
На екваторі немає пір року, тому що він завжди знаходиться на одній — і близькій відстані від Сонця. Протягом календарного року сонячні промені на екваторі падають на землю прямовисно (під прямим кутом), добре прогріваючи поверхню та повітря над нею. По суті, там завжди літо.
Пояснення: Чим далі від екватора і чим ближче до полюсів, тим нижче стоїть сонце над горизонтом, тим менше кут падіння сонячних променів поверхню Землі. А це означає – менше сонячної енергії (тепла та світла) припадає на одиницю площі поверхні Землі.
Вздовж області екватора сонячні промені цілий рік падають практично під прямим кутом. Відповідно і кількість тепла, що приноситься ними в ці широти, буде максимальною. Земля, як відомо, має форму кулі. Отже, з віддаленням від екватора у бік полюсів змінюватиметься і кут падіння сонячних променів.