Оглушеність, зазвичай, розвивається і натомість соматичного захворювання, травми, інфекції та інших., а ступор виникає під час перебігу психічних захворювань, передусім шизофренії.
Стан оглушеності – це патологічне стан психіки, серед симптомів якого виділяють підвищену емоційну чутливість до всіх стимулів із зовнішнього світу та одночасне притуплення вищої нервової діяльності. Це явище також зустрічається під назвою «синдром оглушення свідомості».
Глибоке оглушення характеризується наростаючим після травми сонливістю, млявістю, уповільненням мови та рухів. У цих випадках можливе мовленнєве спілкування з хворим, але для отримання від нього відповідей потрібно багаторазове повторення питань, а іноді поплескування або завдання больового подразнення.
Оглушення (оглушеність – obturdation) –найлегше непароксизмальне неповне виключення (втрата, збіднення) свідомості. Виділяють три ступені глибини синдрому: легке (обнубіляція), середнє (помірне) та глибоке (сомноленція) оглушення; два останні зізнаються практично всіма.