Причиною крововиливу у головній мозок найчастіше є гіпертонічна хвороба (80-85% випадків). Рідше крововиливу обумовлюються атеросклерозом, захворюваннями крові, запальними змінами мозкових судин, інтоксикацією, авітамінозами та іншими причинами.
Внутрішньомозковий крововилив – локальна кровотеча з кровоносних судин у паренхіму головного мозку. Найчастішою причиною крововиливу є артеріальна гіпертензія. Типовими проявами є осередкова неврологічна симптоматика, часто – раптовий головний біль, нудота та порушення свідомості.
– Після крововиливу може зберігатися одностороння слабкість у кінцівках, зниження чутливості у них, різні мовні порушення. Повне відновлення можливе, якщо вчасно вжито заходів щодо реабілітації, якщо пацієнт самостійно докладає зусиль до реабілітаційних заходів.
Особливо це виражено у пацієнтів з геморагічним інсультом – очікувана тривалість життя зменшувалась на 7,4 роки, або на 38,5%. Через три місяці після інсульту загальне виживання становило 79,4%, через рік – 73,0%, п'ять років – 52,8% та через 10 років – 36,4%..