Чому не хочеться дивитися у вічі?

При постійному спілкуванні “очі в очі” співрозмовник починає нервувати, що викликає у нього роздратування. Люди, які в процесі бесіди починають смикати волосся, чіпати рукою кінчик носа або вуха, часто відчувають душевне хвилювання. Така людина відводить погляд.

Уникнення зорового контакту сприймається як відчуженість, недовіра, закритість. У діловому спілкуванні вміння тримати погляд співрозмовнику читається як ознака впевненості, сміливості, сили. Часте відведення погляду під час розмови може сприйматися як страх перед співрозмовником, невпевненість у собі.

Проблема може бути пов’язана з травматичними подіями. Причому травма частково пов’язана з візуальним контактом. Наприклад, після візуального контакту сталося щось страшне, що травмувало психіку людини. Тоді в нього буде автоматично зв’язка — якщо я подивлюся людині в очі, станеться те саме».

Вчені з Кіотського університету (Японія) Сего Каджимура (Shogo Kajimura) та Мічіо Номура (Michio Nomura) показали, що зоровий контакт при спілкуванні перевантажує мозокТому нам так складно довго дивитися в очі співрозмовнику.