Усі, крім буття, є небуття чи абсолютне ніщо. Сказати, що буття було чи буде, отже його заперечувати; воно вічне є. Непроникність і нерухомість сущого доводиться у вигляді заперечення порожнечі, незмінність сущого — у вигляді заперечення будь-якого переходу між буттям і небуттям.
Буття не схильне до псування і загибелі; інакше воно перетворилося б на Небуття, але Небуття не існує; У Буття немає ні минулого, ні майбутнього. Буття є чисте сьогодення. Воно нерухоме, однорідне, досконале і обмежене; має форму кулі.
Справжнє буття є Єдине. Воно нерухоме, суцільне, однорідне, неподільне на частини. Парменід уявив буття у формі гладкої кулі, поза якою немає нічого – жодного буттяні небуття. У ньому все інакше, ніж у сприйманому світі.
Буття – це фундаментальна категорія філософського дискурсу, яка фіксує основу існування (для світу в цілому або для будь-якого різновиду існуючого). Поняття «буття» концептуалізує наявність предметів та явищ, а не змістовний їх аспект і може розумітися як синонім понять «існування» та «суще».