Вони розглядали полотна художників, які не страждали на захворювання нервової системи, наприклад Клода Моне, Пабло Пікассо і Марка Шагала; картини страждали від хвороби Паркінсона Пабло Пікассо та Норваля Морісо, а також абстракціоністів Віллема де Кунінга та Джеймса Брукса, у яких діагностували хворобу Альцгеймера.
Пікассо абсолютно точно вмів малювати. Він малював з того моменту, як навчився тримати олівець, аж до смерті. І отримав саме що ні є традиційна академічна художня освіта: спочатку від свого батька, а потім — у кількох художніх школах та Королівській академії образотворчих мистецтв у Мадриді
Тоді художнику доводилося спалювати власні картини, щоб хоч якось зігрітися. Старий гітарист. Таким чином, Пікассо спалював не тільки результати своєї праці, але й свої витрати на фарби і полотна, не маючи можливості повернути витрачене за допомогою продажів готових картин.