Прикордонний розлад особистості характеризується переважаючою тенденцією до нестабільності, гіперчутливості у міжособистісних відносинах, нестабільною самооцінкою, крайніми коливаннями настрою та імпульсивністю. Діагноз ставиться виходячи з клінічних критеріїв.
Як зазначає Стілсон, типовий партнер прикордонника – це нарцис. Останньому потрібен «відбивач» власної фальшивої особистості, першому ж хочеться присвоїти чужі добрі якості та частини. «Нарцис надає свою яскраву хибну особу, яку відображає та присвоює прикордонник, – пише психіатр.
Таким чином, прикордонна особистість менш стабільна, ніж людина з нарцисичним характером, який може використовувати ідеалізацію, щоб контролювати інших, наприклад, ідеалізуючи їх та вимагаючи, щоб ідеалізували його.