Типові причини виникнення синдрому відвисаючої стопи – парез або нейропатія малогомілкового нерва, ускладнення цукрового діабету або хіміотерапії, защемлення нервових корінців у попереково-крижовому відділі хребта, постінсультні стани або розсіяний склероз.
Якщо форма захворювання легка, то потрібно робити масаж, займатися гімнастикою в лікувальному форматі, призначають і фізіотерапію. Також рекомендують носити ортопедичне взуття та ортези на гомілковостопний суглоб.
Парез стопи – виражена слабкість м'язів гомілки та стопи. Це дефект, у якому стопа не піднімається повною мірою і може волочиться чи шльопати землі при ходьбі. Його також називають: «кінський стопою», «висить стопою» або «параліч топи».
Фізіотерапія при парезі стопи полягає в електростимуляції уражених м'язів та нервів. … Курс лікування складається з наступних процедур:
- резонансно-хвильової дециметрової терапії;
- акупунктури;
- внутрішньосуглобових уколів хондропротектора ферматрону;
- занять на тренажерах;
- блокади суглобів та хребта місцевими анестетиками.