Емоції виникли у процесі еволюції як засіб визначення біологічної значущості зовнішніх впливів та станів організму. Насамперед ця значимість відбивається в емоційному тоні відчуттів. Наприклад, смак ситної їжі супроводжується приємними переживаннями, болючі відчуття – неприємними.
Емоції розвиваються, коли мотивація стає надто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їхня поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції – це страх, гнів, горе, іноді радість, особливо надмірна радість.
Вважається, що за виникнення зумовленої емоційної відповіді відповідає розташоване у скроневій частці мигдалеподібне тіло (Amygdala). Мигдалеподібне тіло має сполуки між сенсорними центрами та системами, що контролюють вегетативну та гормональну реакцію.
У процес створення та обробки позитивних емоцій залучаються вже знайоме нам мигдалеподібне тіло, префронтальна кора, гіпокамп та кора передньої острівцевої частки великого мозкутак відчуття радості, як гнів, смуток або страх, охоплює весь мозок.