Найбільш поширеною причиною запаморочення є захворювання внутрішнього вуха: доброякісно пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППГ), інфекції внутрішнього та середнього вуха (отити), хвороба Меньєра, «морська хвороба» – заколисування.
Запаморочення може виникати при високому або зниженому тиску, отруєнні, при втраті рідини (блювання, пронос) або крововтраті (кровотеча). Супроводжується запамороченням та анемія (недолік у крові еритроцитів – червоних кров'яних тілець), висока температура.
Запаморочення супроводжується різкою слабкістю, онімінням частини тіла, проблемами з промовою та/або зором. Таке поєднання симптомів може бути ознакою інсульту – порушення мозкового кровообігу, який є однією з найчастіших причин смерті у світі.
Залежно від причини, що спричинила запаморочення, розрізняють такі різновиди стану: центральне: пов'язане з патологією головного мозку; периферичний: виникає на тлі ураження вестибулярної системи або вестибулярного нерва.