Стеноз хребетного каналу – захворювання, яке може бути вродженим чи набутим. У першому випадку причиною патології є аномалії розвитку хребта, зрощування міжхребцевих дисків, додаткові кісткові структури на їх поверхні, гіпертрофія зв'язкового апарату, що фіксує хребці.
Лікування стенозу хребетного каналу комплексне та включає фармакотерапію, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру та хірургічні методи. Консервативне лікування проводиться переважно у разі відсутності вираженої неврологічної симптоматики, обумовленої компресією та ішемією невральних структур у каналі.
Якщо лікування не настає, прояви можуть погіршуватися, що призводить не тільки до інвалідності через хребет, але і до патологічних змін у всіх органах і системах. У серйозних випадках стеноз призводить до смерті, оскільки органи що неспроможні функціонувати нормально.
Стеноз хребетного каналу – хронічний патологічний стан, який полягає у звуження простору всередині хребта та здавленні анатомічних структур, головним чином, спинного мозку та нервових корінців.