Інтернет, як інформаційний простір, безумовно, корисна річ. Але якщо справа стосується медицини, симптомів чи хвороб, то в абсолютній більшості випадків краще утриматися від прочитання статей подібної тематики. Це може спричинити так звану кіберхондрію.
При постановці діагнозу лікар керується суб'єктивними скаргами хворого, анамнезом, оглядом хворого (стан шкірних покривів, слизової носоглотки, вимірювання температури, пульсу та тиску, вислуховування тощо).
Виділяють такі види діагнозу: клінічний, патологоанатомічний, судово-медичний, санітарно-епідеміологічний діагноз.