Нейроглія (від нейро… і грец. glía – клей), глія, клітини у мозку, своїми тілами та відростками заповнюють простір між нервовими клітинами — нейронами — та мозковими капілярами. Кожен нейрон оточений кількома клітинами Н., яка рівномірно розподілена по всьому мозку та становить близько 40% його обсягу.
Нейроглія, або просто гли́я (від ін. -грец. νεῦρον – волокно, нерв + γλοιός – клей), – сукупність допоміжних клітин нервової тканини. Складає близько 40% обсягу ЦНС.
Нейроглія (від нейро… і грец. γλία – клей) (глія), клітини нервової тканини, що виконують найважливіші функції щодо підтримки процесів життєдіяльності нейронів. Нейрогліальні клітини в 3-4 рази дрібніші за нейрони, на відміну від останніх мають здатність до поділу.
Їх тіла знаходяться в сірій речовині центральної нервової системи, а аксони перебувають поза ЦНС. Третій вид нейронів здійснює зв'язок між чутливими та руховими нейронами. Це вставні нейрони, вони знаходяться у головному та спинному мозку. Скупчення нейронів у головному чи спинному мозку називають ядром.