Ігрова терапія, центрована на дитині, – метод психологічної допомоги дітям віком від 2-х до 12-ти років, заснований на концепції гуманістичної психології Карла Роджерса.
Основоположниками методу є А. Фрейд та М. Кляйн. Для Мелані Кляйн спонтанні ігри дитини були еквівалентом вільних асоціацій дорослих пацієнтів.
Лендрет пише (Landreth, 1991): У загальному сенсі цілі ігрової терапії, центрованої на дитині, узгоджуються з внутрішнім прагненням дитини до самоактуалізації.
Ігровий терапевт – це людина, яка поєднує у собі функції різних фахівців: використовує логопедичні техніки, дефектологічні. Ігровий терапевт повинен мати навички дитячого психолога, знати багато з фізичної терапії – як правильно посадити, наприклад.