Вчений визначає психічний стан як цілісну характеристику психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність психічних процесів залежно від предметів, що відображаються, і явищ дійсності, попереднього стану та психічних властивостей особистості.
До психічним станам відносяться прояви почуттів (настрій, афекти, ейфорія, тривога, фрустрація та інших.), уваги (зосередженість, розсіяність), волі (рішучість, розсіяність, зібраність), мислення (сумніву), уяви (мрії) тощо.
Відмінність психологічного здоров'я від психічного, головним чином у тому, що психічне здоров'я має відношення до окремих психічних процесів та механізмів, а психологічне – відноситься до особистості в цілому і дозволяє виділити власне психологічний аспект проблеми психічного здоров'я.
Зміст психіки визначається реальною дійсністю, яка відображається у цьому змісті у вигляді психічних процесів, станів, утворень, властивостей та соціально-психологічних явищ.