Засновником когнітивно-поведінкової терапії Елліс також вважає Авраама Лоу. Приблизно в той же час, коли розроблялася раціонально-емоційно-поведінкова терапія, Аарон Т. Бек проводив у своїй психоаналітичній практиці сеанси вільних асоціацій.
Основоположниками методу є А. Фрейд та М. Кляйн. Для Мелані Кляйн спонтанні ігри дитини були еквівалентом вільних асоціацій дорослих пацієнтів.
Ігрова терапія, центрована на дитині, – метод психологічної допомоги дітям віком від 2-х до 12-ти років, заснований на концепції гуманістичної психології Карла Роджерса.
Ідеї поведінкової терапії набули широкого поширення завдяки публікаціям. Ганса Айзенка (1916-1997) на початку 1960-х років. Айзенк визначив поведінкову терапію як застосування сучасної теорії навчання з метою лікування поведінкових та емоційних розладів.