людина стає самотньою тоді, коли його міжособистісним стосункам не вистачає теплоти та емоційності, необхідні для довірчого спілкування. Також проблема самотності торкається й іншого боку психології людини – невпевненість у собі.
Не має сім'ї, родичів, близьких. Безсімейна людина. Вчинений без інших, що відбувається без інших. Не має однодумців, соратників.
Самотні люди:
- недолюблюють товариських та щасливих людей;
- надмірно зосереджені на собі, перебивають, переводять розмову;
- похмурі;
- тривожні;
- нечуйні або навпаки надмірно уважні до інших;
- іноді зайво критичні та прямолінійні;
- агресивні;
- дратуються по дрібницях;
Отже, людина може почуватися самотньою в суспільстві, коли він не приймає навколишнього суспільства, тобто його звички, манери, спосіб життя і так далі, або коли суспільство відкидає людини через відмінних від кружляючих у ньому душевних якостей та світогляду.