Про ЗПРР кажуть, якщо у 2 роки дитина не вимовляє слів, а до 3 років у неї не сформована зв'язкова мова. Оцінкою ступеня порушень та лікуванням затримки психічного та мовного розвитку у дітей різного віку займаються дитячі неврологи, логопеди, дефектологи, медичні психологи за участю педагогів та батьків.
Такі діти відрізняються гіперактивністю, підвищеною агресивністю, неуважністю, швидкою стомлюваністю, слабкою пам'яттю. Дитина дуже повільно розуміє, має нерозвинену уяву та вузький набір емоційних проявів, відчуває великі труднощі у спілкуванні з однолітками, тому цурається їх.
Деякі порушення психічного розвитку в дітей віком можуть бути відзначені батьками чи вихователями й у ранньому віці. Проте діагностика ЗПР проводиться у період початку серйозної розумової діяльності дитини, зазвичай, з 5-6 років. Поставити діагноз та розпочати корекцію необхідно до 7-8 років.
Лікарі стверджують: ЗПРР важливо виявляти та починати лікувати вже у 2-3 роки, тоді результат лікування буде дуже відчутним. Якщо ж лікування затримки психомовного розвитку почалося після шести років, то добрий результат буде лише у 2 дітей із 1000, а після 7 років ймовірність лікування падає ще нижче.