Опіум служить сировиною для виробництва лікарських препаратів групи опіатів: кодеїну, морфіну, та наркотику – героїну. У СРСР опійна настойка (шлунковий засіб) було знято з виробництва 1952 року.
При попаданні в організм речовина зв'язується з опіатними рецепторами та блокує больові імпульси. При першому вживанні хворий відчуває ейфорію та легкість. Ефект опіуму триває від декількох хвилин до декількох годин. У міру виходу наркотику з організму на зміну умиротворення приходить дратівливість.
Наркотичні речовини з давнину використовувалися в медицині як знеболювальні та заспокійливі.. У XIX столітті опіум продавався майже в кожній аптеці вільно і без рецепта і вважався нешкідливими ліками від багатьох хвороб, від кашлю до істерії.
Опіати та опіоїди – речовини, які одержують із рослинних екстрактів або штучно синтезують. Вони належать до групи наркотичних знеболюючих лікарських засобів. Опіати та опіоїди короткої дії використовують, щоб знімати сильні напади мігрені.