Міорелаксанти (лат. myorelaxantia; від ін. -грец. μῦς – м'яз + relaxans, relaxantis – послаблюючий, що розпускає) – лікарські засоби, що знижують тонус скелетної мускулатури зі зменшенням рухової активності аж до повного знерухомлення.
Міорелаксанти [1] – ліки, які використовують як засіб для зняття м'язових спазмів при остеохондрозі, артрозах, люмбаго, невралгіях, радикуліті, протрузіях та міжхребцевих грижах, травмах хребта та кінцівок, у списку також ДЦП та низка інших патологій.
Міорелаксантами називаються препарати, що розслаблюють поперечно-вимушену мускулатуру. В результаті знижується тонус скелетних м'язів і з'являється скутість і млявість у рухах, знижується загальна активність м'язів.
При використанні Дитиліну розвивається велика кількість побічних ефектів, таких як м'язові болі, фібриляція м'язів після операції, підвищення внутрішньочерепного та внутрішньоочного тиску, тривале відновлення нервово-м'язової провідності при дефіциті псевдохолінестерази.