викликає надшлуночкову тахікардію з високим пульсом 160-200 скорочень за хвилину; у складних випадках може викликати життєзагрозливі порушення ритму, такі як: фібриляцію шлуночків, мерехтіння, тріпотіння шлуночків та передсердь.
Прогнози лікування синдрому WPW сприятливі. У пацієнтів з легким перебігом недуги лікарська терапія та регулярний медичний контроль дозволяють жити повноцінно, без нападів тахікардії та інших симптомів.. Тяжкі випадки хвороби повністю виліковуються за допомогою оперативного втручання.
Постійний синдром WPW, особливо з нападами аритмії, порушує внутрішньосерцеву гемодинаміку, що веде до розширення камер серця та зниження скорочувальної здатності міокарда. Перебіг захворювання залежить від наявності, частоти та тривалості існування тахіаритмій.
Частота випадків раптової смерті серед пацієнтів із синдромом WPW варіює від 0,15 до 0,39% протягом періоду динамічного спостереження. від 3 до 10 років. В основі синдромів збудження лежить участь додаткових провідних структур, що є коліном макрорієнтри атріовентрикулярної тахікардії.