1-й ступінь приглухуватості (слабка) означає, що людина чує Звуки тільки голосніше 26-40 дБ. У нього з'являються труднощі у сприйнятті тихої та віддаленої мови. 3. 2-я ступінь приглухуватості (середня) означає, що людина чує звуки тільки голосніше 41-55 дБ.
При 3-му ступені приглухуватості присутній більш глибокий розлад слуху. Людина не чує вже гучної розмови і навіть крику з метрової відстані. Люди з четвертим ступенем не реагують на голосний оклик поряд, шум поїзда, що проїжджає повз, та інші сильні звуки. При глухоті спостерігається повна втрата слуху.
За наявності приглухуватості до мозку надходять ослаблені та/або спотворені звукові сигнали, що вимагає від нього набагато більших зусиль для їх коректної обробки. Таким чином, відбувається перерозподіл ресурсів головного мозку, через що страждають такі його функції, як пам'ять та розумова діяльність.
Цю хворобу вилікувати не можнаАле можна нівелювати її наслідки. Раніше єдиною альтернативою протистояння нейросенсорної втрати слуху були слухові апарати. Вони посилювали звуки в частотних діапазонах, у яких в людини помічалося ослаблення слуху.