розумова відсталість підрозділена за тяжкістю на чотири ступені: легку, помірну, важку та глибоку (Тобто.
імбетильність
Імбецильність (від лат. imbecillus «слабкий, немічний»; англ. imbecile) – середній ступінь олігофренії, недоумства, розумового недорозвинення, зумовлений затримкою розвитку мозку плода або дитини в перші роки життя.
https://ua.wikipedia.org › wiki › Імбецильність
розділена на два рівні – помірну та важку розумову відсталість). Ідіотія – найбільш грубе порушення розвитку пізнавальних здібностей.
За тяжкістю виділяють 4 ступеня розумової відсталості:
- легка;
- помірна;
- важка;
- глибока.
Клінічні ознаки розумової відсталості:
- психічний недорозвинення різний ступеня виразності;
- недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом;
- ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.;
Найбільш поширеною клінічною класифікацією є поділ розумової відсталості за рівнем інтелектуального дефекту. Традиційно виділялося три ступені розумової відсталості: дебільність, імбецильність та ідіотія.