В основі діяльності лежать потреби людини. Мотив (від латів. movere – приводити в рух, штовхати) – сукупність внутрішніх та зовнішніх умов, що викликають активність суб'єкта та визначають спрямованість діяльності (наприклад, потреби, інтереси, соціальні установки, переконання, потяги, емоції, ідеали).
Розробляючи проблему активності особистості, вітчизняна психологія виходить із визнання того, що джерелом активності особистості є її органічні та духовні потреби — в їжі, одязі, знаннях, роботі.
Джерелом активності особистості є її органічні та духовні потреби – у їжі, одязі, знаннях, праці.
Активність особистості – особливий вид діяльності або особлива діяльність, що відрізняється інтенсифікацією своїх основних характеристик (цілеспрямованості, мотивації, усвідомленості, володіння способами та прийомами дій, емоційності), а також наявністю таких властивостей як ініціативність та ситуативність.