Мислення – найвищий ступінь людського пізнання; процес пізнання навколишнього реального світу, основу якого складає освіта та безперервне поповнення запасу понять, уявлень; включає виведення нових суджень (здійснення умовиводів).
Анатомо-фізіологічною основою мислення є аналізуюча та синтезуюча діяльність усієї кори великих півкуль головного мозку. Для розумових процесів, перш за все, має значення ті складні часові зв'язки, які утворюються між мозковими кінцями аналізаторів.
У психології мислення – сукупність розумових процесів, що лежать в основі пізнання; саме до мислення відносять активну сторону пізнання: увага, сприйняття, процес асоціацій, освіта понять та суджень.Схожі
Усього прийнято виділяти 3 виду мислення:
- наочно-дієве;
- наочно-подібне;
- словесно-логічне.