Особливістю мислення є властивість отримувати знання про такі об'єкти, властивості та відносини навколишнього світу, які не можуть бути безпосередньо сприйняті. Ця властивість мислення здійснюється за допомогою таких міркувань, як аналогія та дедукція.
Найбільш суттєві з них – самостійність, широта і глибина розуму, гнучкість думки, швидкість, критичність розуму. Самостійність мислення характеризується вмінням людини висувати нові завдання та знаходити потрібні рішення та відповіді, не вдаючись до приватної допомоги інших людей.
Мислення процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності. Вирізняють такі види мислення: словесно-логічне, наочно-образне, наочно-дієве.
Анатомо-фізіологічною основою мислення є аналізуюча та синтезуюча діяльність усієї кори великих півкуль головного мозку. Для розумових процесів, перш за все, має значення ті складні часові зв'язки, які утворюються між мозковими кінцями аналізаторів.