Тюркське ім'ятворче, переклад → "пан, ватажок", титул тюркської військової аристократії, згодом бек – приставка і закінчення для чоловічих, тюркських імен зі значення імені – "чоловік", споріднений з турецькою (bəy) – "мужик".
Бек (також біг, бий) володар, пане; у тюркських народів – титул землевласника.Схожі
Бій (у східних турків), бій, бі, бек, біг (у османів), бік, (тюрк. бәй, bəy) – тюркський дворянський титул і звання в деяких народів Близького Сходу та Середньої Азії, категорія привілейованого населення, синонім арабського «емір», відповідає титулам князь, володар, пан.
Бий, бій – тюркський титул і звання, військове та адміністративне, що йде від загальнотюркського титулу bək – вождь. У первісному варіанті мало значення вождя роду у складі племені, головою якого виступав хан. Очолював родове ополчення у загальноплемінному війську.