Психологія розумово відсталих дітей (олігофренопсихологія) – один із напрямків спеціальної психології. Предметом її вивчення є пізнавальна діяльність та особиста розумово відстала дитина.
Особливе місце у структурі психічного недорозвинення посідають порушення мови, які найчастіше відбивають глибину розумової відсталості: у найважчих випадках хворі як говорять, а й розуміють звернену до них мова.
Діти з розумовою відсталістю менше, ніж їх нормальні однолітки, відчувають потребу у пізнанні. Вони всіх етапах процесу пізнання мають місце елементи недоразвития. Внаслідок чого ці діти отримують неповні, а часом спотворені уявлення про навколишнє.
У розумово відсталих дітей із раннього віку спостерігається зниження інтересу до оточення, байдужість, загальна патологічна інертність, що не виключає, проте, крикливості, дратівливості.