Термін «неформальний інститут» зустрічається у застосуванні до неймовірно широкого кола явищ, включаючи особисті зв'язки, клієнтелізм, корупцію, клани та мафії, громадянське суспільство, традиційну культуру та різноманітні законодавчі, судові та бюрократичні норми.
Формальні інститути є продуктом людського задуму, результатом цілеспрямованих дій щодо затвердження та кодифікації відповідних норм і правил. Конституція, кодекси, закони, ухвали – Все це приклади формальних інститутів.
Визначення Неформальні інститути – це правила, гарантом яких може бути будь-який член спільноти. Формальні інститути – це правила зі спеціалізованим гарантом. Зазвичай цей гарант – держава.
Формальні правила включають політичні (і юридичні), економічні правила та контракти. Ієрархія цих правил — від конституцій до статутів (законодавчих актів) та звичайного права, до законодавчих постанов та розпоряджень та, нарешті, до індивідуальних контрактів — становить загальні та конкретні обмеження.