Неврологи призначають антидепресанти для лікування депресивних станів у неврологічних хворих, хронічних больових синдромів та невропатичного болю, панічних атак, порушень харчової поведінки, синдрому передменструальної напруги, превентивної терапії мігрені.
Антидепресанти підбираються лікарем та не продаються без рецепта. З найчастіше призначених неврологом – кветіапін, оланзапін, рисперидон, алімемазин (тераліджен). У російських реаліях часто також використовують сульпірид (еглоніл), хоча на мій погляд його призначення не зовсім виправдане.
Діагностика та лікування депресії проводиться тільки фахівцями-неврологами, психотерапевтами, психіатрами.. Крім явної депресії ще одним показанням до лікування у невролога є хронічний біль, незалежно від її локалізації та первинної причини, що її викликала.
Право призначення антидепресантів поширюється як на психіатрів, так і на неврологів та терапевтів. Порядок призначення конкретних психотропних препаратів проводиться на рецептурній основі та залежить від наявності життєвих показань та тяжкості захворювання.