Медикаментозне лікування дистимії проводять за допомогою трициклічних антидепресантів або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).
При лікуванні дистимії призначається психотерапія та прийом антидепресантів (Золофт, Парнат, Бупропіон, Лувокс, Міртазапін, Цимбалта, Азапін).
Симптоми дистимії можуть з'являтися і зникати з часом (проте зазвичай пропадають не більше ніж на два місяці), які інтенсивність — змінюватися.
Дистимія проявляється більш м'якими і менш вираженими симптомами, ніж депресивний епізод або реккурентна депресія.. Проте розлад є постійним, симптоми тривають набагато довше, принаймні 2 роки, іноді десятиліття, тому його називають «хронічною депресією».