При лікуванні дистимії призначається психотерапія та прийом антидепресантів (Золофт, Парнат, Бупропіон, Лувокс, Міртазапін, Цимбалта, Азапін).
Постійним залишається одне, дистимія – це розлад, який можна і потрібно лікувати. Незважаючи на «легкість» — малу виразність проявів, дистимія значно впливає життя і працездатність людини. Тому її необхідно лікувати у лікаря-психотерапевта.
Симптоми дистимії можуть з'являтися і зникати з часом (проте зазвичай пропадають не більше ніж на два місяці), які інтенсивність — змінюватися.