Що робити із синдромом дефіциту уваги?

Психостимулятори, що використовуються з метою лікування симптомів СДВГ, включають метилфенідат, декстроамфетамін та змішані солі амфетаміну. – Дані препарати покращують передачу допаміну. Атомоксетин, як інгібітор зворотного захоплення норепінефрину, також довів свою ефективність.

Якщо СДВГ не коригувати, з віком він трансформується в неорганізованість, непослідовність та імпульсивність. Такій людині буде складно довго працювати на одному місці, досягати мети, боротися з життєвими викликами.

СДВГ має тенденцію передаватися у спадок. СДВГ немає відомих специфічних причин. Можливі причини СДВГ включають генетичні, біохімічні, сенсомоторні, фізіологічні та поведінкові фактори. До факторів ризику входять маса тіла при народженні < 1500 г, травма голови, дефіцит заліза