Пацієнтам з уникаючим розладом особистості показано тривалу психотерапію, але не в умовах стаціонару, а амбулаторно. Лікар-психотерапевт повинен привернути до себе пацієнта, обговорити з ним його страхи, спонукати до дії. Усі життєві помилки, що здійснюються пацієнтом, обговорюються під час прийому.
Тривожне (що ухиляється, уникаюче) розлад особистості — розлад особистості, що характеризується постійним прагненням до соціальної замкнутості, почуттям неповноцінності, надзвичайною чутливістю до негативних оцінок оточуючих та уникненням соціальної взаємодії.
Вважається, що формування тривожного (уникаючого) розлади особистості впливають генетичні, психологічні та соціальні фактори. Особливості темпераменту, що мають спадкову основу, а також акцентуація характеру, безсумнівно, є фактором, що привертає увагу.
Основним лікування прикордонного розладу особистості є психотерапія. Багато психотерапевтичних інтервенцій сприяють запобіганню суїцидальної поведінки, зниженню інтенсивності симптомів депресії та покращенню функціонування пацієнтів із цим захворюванням.