Деменція – це захворювання, у процесі якого порушуються
(Здатність мислити) здібності хворого. Деменція викликає поступове погіршення пам'яті, розумових здібностей, здібності орієнтуватися у часі та просторі, а також здатності впізнавати людей та предмети.
Деструктивні дії таких хворих включають бродяжництво, занепокоєння, крикливість, забіякуватість, відмова від лікування, опір персоналу, безсоння та плаксивість. Поведінкові та психічні порушення, що супроводжують деменцію, недостатньо вивчені, у зв'язку з чим підходи до їх корекції також не розроблені.
Одна з перших ознак деменції – порушення пам'яті. Слабшає як довготривала, так і короткочасна пам'ять: пацієнт може забувати знайомі маршрути та імена, перепитувати ті самі відомості, втрачати особисте приладдя і т. д. Разом з цим порушується здатність засвоювати і обробляти інформацію.
Деменцію викликають різні захворювання і травми, які прямо або опосередковано викликають ураження головного мозку. Найпоширенішою формою деменції, частку якої імовірно припадає 60–70% випадків, є хвороба Альцгеймера.