Дебільність, рідше дебілізм (від лат. dēbilis – "слабкий", "немічний"; англ. moron, feeble-minded, high-grade defective) – найслабший ступінь розумової відсталості, зумовлений затримкою розвитку або органічним ураженням мозку плода.
Типовим для дебільності є наочно-образне мислення, неможливість побудови складних висновків, утруднення уловлюванні внутрішніх зв'язків між предметами і подіями, недорозвинення моральних та вольових якостей, безініціативність, легка навіюваність.
Дебільність. Вона має на увазі невелику розумову відсталість. Такі діти цілком здатні освоїти прості арифметичні дії, можуть навчитися жити і працювати в колективі, але виявляють повну нездатність до абстрактного мислення та не виявляють інтерес до навколишнього світу.
Діагностика дебільності Така дитина має бути оглянута неврологом, психологом та психіатром, при порушеннях мови – логопедом.