За сучасними міжнародними класифікаціями «дисфазія», або «дисфазія розвитку» – це системне недорозвинення мови внаслідок ураження кіркових мовних зон у доречному періоді. Серед провідних причин порушень розвитку мови розглядаються пошкодження ЦНС у періоди пре- та перинатального розвитку.
Згідно з сучасними уявленнями, дисфазія – це системне недорозвинення промови центрального характеру. Недостатній рівень розвитку мовних центрів кори великих півкуль головного мозку, що лежить в основі дисфазії, може бути вродженим або набутим на ранніх етапах онтогенезу у доречному періоді.
Дисфазія (також звана афазією) є порушенням мови. Дизартрія та афазія означають повна відсутність здатності формувати мову чи мову. Дисфазія може бути сприйнятливою чи виразною. Дисфазія – це порушення здатності розуміти або використати сказане слово.
Прийнято розділяти сенсорну дисфазію та моторну. Моторна дисфазія має місце, якщо дитина неправильно вимовляє звуки, перекручує мову, неправильно підбирає слова. Що старша дитина, то яскравіше виявляються ці дефекти. Словниковий запас поповнюється негаразд інтенсивно, як в однолітків.