Дисфорія (від грец. dys – порушення, phoros – нести) – напади дратівливості, що раптово розвиваються, невдоволення оточуючими і самим собою; люди в такому стані здатні на образу, іноді жорстокі, агресивні дії; в основі лежить гіпотимія, що одночасно поєднується зі злістю, тривогою і тугою.
Дисфорія (від грец. δυσφορέω «страждати, мучитися; досадувати») форма болюче-зниженого настрою (антонім слова «ейфорія»), що характеризується похмурою дратівливістю, почуттям неприязні до оточуючих.Схожі
В стані дисфорії людина виглядає похмуро, напружено-насторожено. При спілкуванні такі люди грубі, схильні до дріб'язкової образливості та прискіпливі. Характерна підвищена чутливість до звуку, запаху, яскравого світла, до дотику.
окрема форма – ґендерна дисфорія – виникає внаслідок сексуальної незадоволеності; чималу роль відіграє спадковість – якщо у родичів в анамнезі є психічні порушення, ймовірність розвитку дисфорії зростає.