Ігра («ігрова діяльність») інстинктивний спосіб здобуття та розвитку навичок людьми та тваринами в момент відсутності безпосередньої загрози для життя. Характеризується тенденцією до повторення та напрацювання життєво необхідних рефлексів.
Величезна роль у розвитку та вихованні дитини належить грі – Найважливішому виду діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості дошкільника, його морально – вольових якостей, грі реалізуються потреба на світ. Вона викликає суттєву зміну у його психіці.
"Корисність від гри дітей самостійно або поодинці полягає в тому, що це допомагає їм розкрити творчий потенціал", каже Ханом. Коли дитина грає поодинці, вона зосереджена на собі, використовує свою уяву, це формує в ній відчуття незалежності з раннього дитинства, каже Заман.
Через гру дитина освоює нові навички та розвиває мовлення, мислення та логіку, пам'ять, увагу та інші психічні функції. Це стосується не лише спеціальних «навчальних» ігор. Наприклад, роблячи щось із пластиліну, дитина розвиває дрібну моторику, навчається диференціювати кольори та геометричні форми.