Поняття "криза" утворилося від грецького слова "krineo", яке означає "поворотний пункт" або "поділ доріг". На думку психологів, вікові кризи – це умовне позначення перехідних періодів від одного вікового етапу до іншого.
криза 1 року – відокремлює дитинство від раннього дитинства; криза 3 років – перехід до дошкільного віком; криза 7 років – сполучна ланка між дошкільною та шкільною віком; криза підліткового віку (13 років).
За силою виразності параметрів кризового стану та характеру його перебігу можна виділити три рівні: рутинний, значний та гострий. Рутинна криза людина здатна подолати самостійно. Гостра криза потребує специфічної (психотерапевтичної) допомоги. Виділяють також внутрішні та зовнішні кризи.
Криза може бути наслідком різних життєвих етапів і подій. Пусковим механізмом може бути раптова зміна життя або шокуюча подія. Криза може бути наслідком постійної перевтоми. Природний та передбачуваний перебіг життя також може призвести до кризи.