Лобний синдром – це клінічний симптомокомплекс, що виникає переважно при двосторонньому ураженні лобових часток головного мозку. Складовими синдрому є розлади праксису, емоційно-вольової сфери, поведінки, можливі порушення мови, пози та ходьби.
Хворі з масивними ураженнями лобових часток виявляються нездатними до планування та здійснення свідомих, активних дій. Більш того, регулюючу функцію втрачають і мовні інструкції, що подаються ззовні..Схожі
Лобові частки розташовуються вперед від центральної борозни. Вони забезпечують мотивацію, планування та виконання мети та цілеспрямовану поведінку; вони також є місцем багатьох гальмівних функцій.
Динамічна афазія виникає при ураженні префронтальної конвекситальної області лівої лобової частки. Відзначається порушення експресивної спонтанної розгорнутої мови при збереженні інших ланок мовного процесу.